вівторок, 17 липня 2018 р.

Сюрпризи Leopolis Jazz Fest

Те, що наймасштабніший український джазовий фестиваль Alfa Jazz Fest змінив назву — не новина, про це відоме вже рік. Сюрпризом не стало й те, що сам фестиваль не змінився. Хіба, став ще кращим. А загалом без сюрпризів, великих й малих,  не обходиться жодний джазовий фестиваль. Крім того, вони діляться на дві великі категорії: заплановані та незаплановані.

Погоду неможливо замовити. На жаль... Тому зливи були найпомітнішим з непередбачуваних сюрпризів фестивалю. Але якщо згадати, якою є переважно погода у Львові, то, мабуть, фестивалю з нею дуже довго щастило. Досвідчені глядачі мали куртки, парасолі і навіть гумові чобітки різних фасонів та кольорів. Дощ дошкуляв, вносив свій настрій на всіх сценах, але фестиваль не зіпсував.
Сцена біля палацу Потоцьких, Leopolis Jazz Fest, Львів, 30.06.2018
Найхолоднішим та наймокрішим був останній день, 1 липня. Інший сюрприз цього дня був запланований: події на площі Ринок були присвячені Канаді, в якій цього дня святкується утворення держави. В Італійському дворику було кілька заходів, поруч на тимчасовому майданчику проходили матчі з хокею. На сцені площі Ринок і на сцені імені Едді Рознера перед початком музичної програми із промовою виступав Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук. Колективи на ринковій сцені грали виключно канадські, їх було три, а не два, як в інші дні. Лідер одного з них, Джон Стетч (John Stetch), навіть звернувся до глядачів українською мовою. Музика його тріо теж відсилала до українського коріння, а остання п'єса, яку він одноосібно зіграв на біс на роялі, була обробкою кількох народних пісень і нагадувала більше класичний твір. Хтозна, якщо в фестивалю складеться тривала співпраця з посольством Канади, то до нас можуть приїхати і великі зірки канадського джазу: Молі Джонсон (Molly Johnson), Нікі Яновскі (Nikki Yanofsky), або навіть Мішель Бублє (Michael Bublé) чи Даян Крол (Diana Krall).

Jake Koffman Quartet (Канада). Сцена на площі Ринок, Leopolis Jazz Fest, Львів, 01.07.2018
Незапланований музичний сюрприз відбувся останнього фестивального дня і на великій сцені. Тут під час виступу відомого американського бас-гітариста Маркуса Міллера (Marcus Miller) на п'єсі «Tutu» до гурту приєднався молодий французький гітарист Том Ібара (Tom Ibarra), який не зміг зіграти свій концерт напередодні через затримку авіарейсу. Тоді його на сцені площі Ринок підмінив молодий український колектив ELEI, і треба відзначити, що хлопці гідно виглядали на тлі своїх зарубіжних колег. Ще цей випадок показує, що організатори фестивалю до сюрпризів з боку перевізників готові. Два найзворушливіші і геть незаплановані сюрпризи трапилися під час виступу британського співака та піаніста Джеймі Каллума (Jamie Cullum). Він, як і лічить поп-зірці, виступав на сцені імені Едді Рознера і легко на час довгого бісу зібрав під сценою численний натовп, який танцював та підспівував. З цієї юрби він вихопив білявку приблизно семи років і запропонував їй зіграти з ним на фортепіано, після чого та лишилася поруч танцювати. Через короткий час на сцені з’явилася ніби її сестра-близнючка і далі дівчата танцювали вже разом. А на всіх піснях Джеймі Каллуму допомагав потужний і невимовно гарний хор жіночих голосів. В якийсь момент співак став ним керувати і розчулився мало не до сліз.
Джеймі Каллум (Jamie Cullum), вокал, фортепіано (Британія). Сцена імені Едді Рознера, Leopolis Jazz Fest, Львів, 27.06.2018
Важко зробити гламурній публіці більший сюрприз, ніж виступ у 2016 Есперанси Сполдінг (Esperanza Spalding) із авангардним проектом «Emily's D + Evolution». Якоюсь мірою в цьому році організатори до цього наблизились: в останній день червня на великій сцені виступала людина-оркестр з Британії Джейкоб Кольєр (Jacob Collier).  У свої майже 24 роки він має дві премії Grammy, його музичною кар’єрою опікується сам Куінсі Джонс (Quincy Jones), проте суперечки стосовно його виступу точаться на просторах Інтернету досі. Хтось не почув власне музику, комусь не сподобався звук, а хтось із захватом сприйняв його насамперед як шоу. У спостерігачів є факти: багато глядачів вийшли з зали, але артист отримав потужне запрошення на біс. В будь-якому випадку, велика удача, що Джейкоб Кольєр потрапив на фестиваль: його вистава яскрава, сьогодні її нема з чим порівнювати. Крім того, він розказував, що вже вже «докатує» цей проект, тож ми встигли побачити наживо те, що може ще довго не повторитися.
Джейкоб Кольєр (Jacob Collier), клавіші, бас-гітара, (Британія). Сцена імені Едді Рознера, Leopolis Jazz Fest, Львів, 30.06.2018
Цього ж дня за Джейкобом Кольєром виступав артист, до якого можуть досікатися адепти «справжнього джазу». Це був італійський співак Маріо Біонді (Mario Biondi). Щоб найкоротше пояснити — продовжувач манери Барі Уайта (Barry White). Гарна, легка, «демографічна» музика, дуже приємний голос. Насправді, традиція ще давніша, вона йде від співаків-крунерів (від англ. crooner), та ще й з класною естрадно-джазовою підтримкою за спиною. Можна сперечатися, наскільки унікальною є його творчість, але попит на такий жанр є, і його представників вельми небагато. А баритони на сучасній сцені так майже відсутні...
Ахмад Джамал (Ahmad Jamal), фортепіано, (США). Сцена імені Едді Рознера, Leopolis Jazz Fest, Львів, 29.06.2018
Непросту і неджазову музику грав американець Роберт Гласпер (Robert Glasper) із своїм проектом R+R=NOW (Reflect+Respond=Now), очікувану і зрозумілу — американські джазові класики: Чарльз Ллойд (Charles Lloyd), Ахмад Джамал (Ahmad Jamal), Лі Ритенаур (Lee Ritenour), Дейв Грусін (Dave Grusin). Для великого фестивалю важливо, коли на афішах є такі поважні імена. Та і грали метри прекрасно... Не відставали від них і зірки більш молодої генерації. На відміну вже згадуваного та, загалом, передбачуваного Маркуса Міллера (Marcus Miller) музика квартету італійського піаніста Стефано Боллані (Stefano Bollani) була феєричною і несподіваною.
The Marvels (США). Сцена імені Едді Рознера, Leopolis Jazz Fest, Львів, 27.06.2018
Було безліч особистих сюрпризів та відкриттів. Наприклад, багатьох глядачів сцени на площі Ринок здивував академічний джаз у виконанні Kerem Görsev Quartet з Туреччини. Але варто згадати, що турецька музика дуже давня, розвинута, самобутня і сруктурована, вона значно вплинула на музику сусідніх країн, в тому числі й України. А далі варто проглянути програму XXV (25-го!) Міжнародного джазового фестивалю у СтамбуліUluslararası İstanbul Caz Festivali, що за дивним збігом проходив в ці самі дні. Ну, трохи довше — з 26 червня по 17 липня. Там знайдеться багато знайомих імен. Наприклад, R+R=NOW виступав тут 6 липня, а у Львові — 28 червня. І багато-багато місцевих музикантів. І ще одне співпадіння — головним спонсором турецького фестивалю виступає банк. Турецький...
Олег Пашковський, фортепіано, в складі New Brain trio (Україна). Сцена біля палацу Потоцьких, Leopolis Jazz Fest, Львів, 30.06.2018
Вітчизняні виконавці обов’язково виступають і на Leopolis Jazz Fest. Найбільше — у п’ятницю-суботу на невеличких майданчиках фестивального проекту Street Music. Та й найрізноманітніші. Майже всі «програмні» виступи українських артистів проходили на сцені біля палацу Потоцьких. А на площі Ринок на День конституції відбувся запланований подарунок і неджазовим меломанам — концерт поп-гурту ONUKA. Легко вгадати, що глядачів на ньому було найбільше. Але був на фестивалі ще один, найбільш яскравий приклад визнання українських музикантів. Це спільний проект європейських артистів під керівництвом шведа Ларса Даніельсона (Lars Danielsson) та симфонічного оркестру «INSO-Львів». Вже другий рік поспіль результат колаборації вітчизняних та іноземних музикантів виноситься на сцену імені Едді Рознера. Знайшлося в ньому місце і для сольних номерів наших музикантів: одну пісню виконала Лаура Марті, дві п’єси (включаючи біс) зіграв саксофоніст Артем Менделенко. Ще варто відмітити, що цей виступ викликав суцільний захват і найменшу кількість суперечок.
Проект Lars Danielsson Group Liberetto III & INSO-Lviv (Швеція - Франція - Британія - Україна). Сцена імені Едді Рознера, Leopolis Jazz Fest, Львів, 29.06.2018
Окремий сегмент фестивалю — навчання. Цього року гітарист Лі Ритенаур (Lee Ritenour) та піаніст Стефано Боллані (Stefano Bollani) подарували чудові майстер-класи, перший — в перший день, другий — в останній. Там теж все було непередбачуваним: і питання з зали, і музика, яку виконували музиканти. Велика зала Львівської консерваторії була повною. І, як і має бути, суцільними сюрпризами були нічні джем-сесії. Хто з ким грав, в якому закладі, яку музику, куди закордонні гості збиралися завітати та куди потрапили, все це дуже важко звести до купи. Щоб з’явитися в потрібний час в потрібному місці, треба мати і везіння, і досвід. Але якщо Ви просто потрапили на фестиваль, то половину справи Ви вже зробили.

Фотографії з з фестивалю є в альбомах соціальних мереж Facebook та Google+.

Текст — Лариса Руденко, фото — Федір Лазаренко, ОлександрЗубко, Ігор Снісаренко, Діма Туйон


Немає коментарів: